Назад

LNZ GROUP: курс на ягідництво

LNZ GROUP: курс на ягідництво Фактичне споживання фруктів та ягід у нашій країні, згідно з аналізом Держслужби статистики, на 10 відсотків нижче від мінімальної норми, необхідної людині, та на 30 – від раціонального споживання. І хоча останнім часом на українському ринку фахівці фіксують збільшення плодово-ягідної продукції, частка імпорту все ще суттєва. Це свідчить про невикористані можливості з вирощування плодів та ягід для внутрішнього ринку. Тому чимало аграріїв вирощує плодово-ягідну продукцію, що забезпечує високий дохід навіть із невеликих земельних ділянок. Проте камінь спотикання тут – збут вирощеного й цінова кон’юнктура ринку.

Український агропромисловий холдинг LNZ Group має 33 агрофірми, 2 елеватори в Черкаській та Сумській областях, 5 логістичних центрів, власний митний склад та спеціалізований завод із виробництва кукурудзи, багатофункціональний завод, який виробляє насіння пшениці, ячменю, гороху, сої, соняшнику, льону, спельти.
Спеціалізація: торгівля посівним матеріалом, засобами захисту рослин, вирощування зернових і технічних культур; тваринництво і зернотрейдерська діяльність; розвиток агровиробництва, насінництва та дистрибуція. Нині холдинг впевнено торує стежку в плодово-ягідний бізнес. Що стало причиною такого кроку, виданню розповів директор СТОВ «ЛНЗ-Агро» Роман Франчук.

Фріго чи власний посадковий матеріал?
LNZ Group займається ягідництвом п’ятий рік. Започаткували його як окремий напрям, розрахований на повний замкнутий цикл виробництва. Адже ягідництво – прибутковий бізнес, особливо якщо зосереджуватися не тільки на вирощуванні плодово-ягідної продукції, а й на її переробці, яка забезпечує додану вартість. Задля цього збудували завод із заморозки та паралельно збільшили плантації садової суниці, малини, вишні, насадження якої найбільші у господарстві. Нині під суницею зайнято сорок гектарів, а починали з десяти, висаджуючи сорти Хоней, Румба, Зенга Зенгана, – каже Роман Франчук. – Скористалися саджанцями розсади фріго. Чужі саджанці – таким був перший етап. Далі перейшли на касетну розсаду і власну. Отже маємо повний замкнутий цикл виробництва: себто свій сертифікований посадковий матеріал, теплиці, адаптивну кімнату. 

  


Завдяки впровадженню технології in vitro у господарстві вдалося забезпечити повний цикл оздоровлення всіх культур: малини, ожини, а не тільки суниць. Зупинилися на однорічному циклі вирощування суниці: посадили, отримали врожай, задискували. Тому, зі слів Романа Франчука, важливо вчасно наприкінці серпня посадити якісний садивний матеріал: взяти здорову розсаду, із знезараженою повноцінною кореневою системою. І вже наприкінці весни – на початку літа тут очікують максимальний урожай.

Власний посадковий матеріал дешевший, аніж купований. Це й стало першопричиною – відмовитися від розсади фріго і перейти на власну касетну. Бо використовуючи фріго, першого року буде лише 50-відсотковий урожай, і тільки другого – 100-відсотковий, – зауважує Роман Франчук.
 Але зняти хороший урожай, посадивши лише хорошу розсаду, – нереально. Тут важливе все: і полив, і живлення, і захист.  Більшість фунгіцидів, які дозволені в Україні, – заборонені в Євросоюзі. А ті, що дозволені, належно не захищають насаджень/  Враховуємо і примхи погоди, яка з року в рік погіршується, як-от дощі під час збору врожаю. Прагнемо, щоб наші ягоди відповідали міжнародним стандартам якості, були без нітратів та іншої хімії. 


За однорічний цикл вирощування рослин їх не вражають хвороби, яких не завжди знешкоджує навіть сучасна хімія. Тому вже декілька років у господарстві суницю вирощують у річному циклі. 

 Головним чином нині працюємо з препаратами українського виробництва. Коли йшли дощі, виник фітофтороз і антракноз. Знищити збудника звичайним фунгіцидом не можна, бо жодна лабораторія таку продукцію на ринок Європи не пропустить, – каже Тетяна Стукало. – Отож фунгіцид з діючою речовиною пероксидом водню 49-49,9% став для нас рятівником. Обробляли ним постійно насадження, вносячи у землю по 200 літрів на гектар. Проблеми із фітофторозом, антракнозом, листовою нематодою відпали. Починаючи з серпня садову суницю фунгіцидами більш не обробляли.

Як каже Роман Франчук, посаджену розсаду із серпня по жовтень постійно підживлюють. На першому етапі вносять добрива NPK, фосфор, калій і мікроелементи. Весь спектр аналізів здійснюють у власній ґрунтовій лабораторії, оскільки робити їх у когось – дорого!
LNZ Group має понад 82 тисячі гектарів землі. Тричі на рік беруть аналізи тільки з ягідника. І, згідно з висновками лабораторії, вносять потрібні добрива, дивлячись, чого бракує. Із власного портфоліо використовують свій бор, цинк. Самі реалізують азот, хоч і не власного виробництва. LNZ Grup – дистриб’ютори: налагоджено прямі поставки багатьох добрив із Китаю. Хоч і дорожчих, та за фактом вони дешевші, ніж куповані тут, європейські.

Крапельне зрошення, сорти і тунелі – все заради успіху
Щодо підживлення суниці, то схеми застосування препаратів – стандартні. Проте у господарстві роблять акцент на якості добрив, які вносять. В основному працюємо з українськими компаніями. Із закордонних компаній перевагу віддаємо продукції італійської компанії VALAGRO – розповідає Тетяна Стукало. – Нам постачають сульфат калію, нітрат калію, сульфат магнію, нітрат кальцію тощо. Як і всі ягідники, за допомогою підживлення ми дбаємо, щоб рослина сформувала розгалужену кореневу систему після посадки, наростила вегетативну масу, заклала бруньки, а ближче до морозів зменшуємо кількість азотних добрив. І, навіть після того, як поле віддало врожай, нічим особливим його не обробляємо, хіба що знову-таки – органічним фунгіцидом. Адже він знищує 99 видів бактерій. Тільки після цього починаємо працювати з грибами Гломусами. Даємо по 5 кілограмів на гектар Мікоризи Велвам. Ось така послідовність. Не навпаки! Заради того, щоб прибрати все зайве, підсилити кореневу систему, продовжити вегетаційний період. І тільки-но сонечко пригріє, знову почнемо потрохи підгодовувати рослини фосфорно-калійними добривами. Сівозміни не застосовуємо, адже значні кошти вкладено у зрошувальну систему, тому різко щось змінювати і садити іншу культуру поки що не плануємо.
Роман Франчук зауважує, що за час існування ягідника вони змінили чимало партнерів у зрошенні. Тепер плідно співпрацюють із ТОВ «Донатор Агро», яке постачає з 25-відсотковою знижкою українську стрічку, яка абсолютно нічим не відрізняється від дорожчих аналогів. І партнери поруч. Це зручно: якщо, борони Боже, щось трапиться, максимум за півгодини їхня швидка реакція не забариться.
LNZ Group – велика насіннєва компанія, яка використовує багато ручної праці. На теренах Шполянщини одночасно працює 1,5–2 тисячі людей. Частина їх зайнята у насінництві, працює і в ягідництві. Чимало сезонних бригад приїжджає з усієї України: Закарпаття, Рівного, Кропивницького... Вони там і живуть, і працюють увесь сезон – 7–8 місяців (з кінця березня – аж до перших морозів). Збирання суниць починають з ранньої Корі, а триває воно аж до Мармелади та Мурано. Потім іде вишня, а закінчують пізньою ремонтантною малиною, яка відходить із першими приморозками. Тобто є постійна робота і можливість заробити.
Щодо сортів, то, зі слів Тетяни Стукало, обираючи їх, у господарстві передусім орієнтуються на власний завод із шокової заморозки. Це Сандра, Aріaннa, які дуже гарно себе зарекомендували, та Федеріка. Хоча наперед зрозуміти, який сорт покаже себе найкраще, дуже непросто, бо існує чимало різних факторів. 

 Наприклад, Зенга Зенгана – чудова ягода, ароматна, солодка, і заморожену її можна продати дорого, але вона дрібніша за промислові сорти. Тож зібрати врожай ягоди непросто: люди не хочуть її збирати, розуміючи, що добре заробити на її збиранні важко. А ось крупні – Мармеладу, Сенсацію і Клері – збирають залюбки. Зрештою, споживчий ринок надає перевагу Клері, Теа (Тея), Мармеладі, Сенсації. Особисто для нас найвигідніші середні та середньопізні сорти полуниць: бо тоді ягоди з Херсона й Одеси вже продані і ринкова ціна на суницю іде вгору, – каже пані Тетяна.


Цьогоріч у господарстві розпочали садити суницю в тунелі, які були раніше лише для розсади; і вже з цього року заклали два гектари закритого ґрунту, винятково для товарного виробництва. 

Таким способом садимо малину й ожину. Що це дає? Ми пропонуємо своїм клієнтам щось неочікуване – не просто ранні, а дуже ранні ягоди! Все достигає раніше, і починається сезон збирання врожаю. Прагнемо завше здивувати споживача чимось приємним, задовольняючи його попит, – наголошує Роман Франчук.

Примхи ринку та секрет додаткової вартості
Зважаючи на те що продукція господарства йде на світовий ринок, то там вирішили збудувати свій завод із заморожування. Якраз до збору садової суниці його запустили: аби запобігати ризикам і мати додаткову вартість, бо ринок свіжих ягід – це завше коливання цін: буває рік прибутковий і не дуже. Миттєва заморозка забезпечує незалежність прибутку від цінової гойдалки на свіжі ягоди на українському ринку. Тепер свіжозаморожені ягоди експортують на весь світ.

Ми будували завод як багатофункціональний, – розповідає директор ТОВ «Авуар» Юрій Кривенко. – Це новий напрям для групи компаній LNZ. Тож спочатку довго досліджували, аналізували перспективи і тоді вирішили побудувати завод із переробки ягід, овочів і фруктів. Продуктивність лінії залежить від тунелю шокової заморозки. Обсяги переробки сировини такі: тунель забезпечує 3 т/г. За добу можемо переробляти 60–70 тонн! Якістю тунелю Unidex, виробництва Польщі, ми дуже задоволені. 

 

Як зазначає Юрій Кривенко, нині завод максимально завантажили, щоб він працював не сезонно, а цілий рік, наскільки це можливо. Першу заморожену продукцію вдало реалізували в Європу. Цікавить їх і український ринок, що не має доволі різноманітної замороженої продукції. Прагнуть зарекомендувати себе і тут – давати продукцію європейської якості! Найближчим часом планують збільшити потужність удвічі! Для цього потрібен ще один тунель. Можливо, встановлять і якісь виробничі лінії, залежно від попиту. Нині вже заморожують суницю, малину, вишню, кукурудзу та бузину, інші продукти. Мають можливість порізати цибулю, перець, гарбуз тощо, є машина, що робить будь-які суміші з різних продуктів.

Постійна завантаженість потужностей збільшує ефективність та прибутковість виробництва. На заводі здійснюють не лише заморозку ягід, – доповнює розповідь Роман Франчук. – Морозимо і цукрову кукурудзу, і перець, і цибулю. Все, чого потребує вибагливий споживач України і Польщі, Німеччини та всього світу, де завше за якісний продукт готові заплатити високу ціну. Зазвичай, нашу сертифіковану продукцію купують не тільки магазини. Її потребує кондитерське та молочне виробництво для своєї переробки. Тому в планах на майбутнє – розвиток і зростання: площа під суницю сягатиме 100 гектарів, під малиною – 60, замість нинішніх 30 гектарів. Вишні вже маємо 100 з лишнім гектарів, – підсумовує Роман Франчук.

А навесні під брендом Tevitta компанія планує створити ягідний кооператив для агровиробників. Його мета - концентрація виробників ягід в одному місці, забезпечення збуту продукції для фермерів, постійного завантаження заводу сировину, а також розповсюдження якісних саджанців. 

 

Источник: журнал “Ягідник”, Святослав Янковський
Также будет интересно
Бiльше статей
14.04.2023
Посадка суниці: підживлення та добрива
Читати далi
09.03.2023
Як підібрати систему живлення для ожини
Читати далi
27.02.2023
Вирощування і збут ожини: високий потенціал із мінімальними захворюваннями
Читати далi